Етнолог Володимир Щибря: Сакральних символів у вишиванках немає - це міф, не підтверджений наукою

– Що таке символіка вишиванки та як вона формується? Чи можна "прочитати" її як текст?

– Тут немає науки. Можливо, колись в якісь дохристиянські часи ті символи щось означали, але з часом вони втратили своє значення. Це одне з припущень.

На кінець XIX-початок XX століття етнографи не фіксують ніяких знань, ніяких трактувань про значення символів. Різні трактування типу родюче поле, жіноче начало тощо - це все вигадки, які не мають жодного елементарного підтвердження. У XIX-XX столітті вишиванка - це декор і не більше.

Є поняття народного одягу і традиційної вишитої сорочки. А є поняття "вишиванка". Тобто тут треба розуміти, про що ми говоримо і що ми подаємо. Якщо це давня традиційна вишивка, там є певні канони, певні ознаки.

А коли ми говоримо про вишиванку, не про сорочку вишиту, то це вже сучасна річ, яка може бути яка завгодно, і можна вишити там що завгодно.

– А за якими канонами створювалися вишиванки?

– Давня - це вишита сорочка. Жіночі сорочки були довгими, наприклад, в більшості регіонів України. Вони мали свою чітку структуру. Крій традиційний, який був характерний для тієї чи іншої місцевості. Орнаменти, які були характерні, кольорова гама, композиція, розміщення цих орнаментів, знову ж таки залежно від регіонів.

На початок XX століття десь ще жевріла ця традиція. А до середини XX століття з'являється таке явище, як вишиванка. Це наслідування давньої сорочки, але це імітація.

– Розкажіть, як вишиті сорочки відрізняються в різних регіонах України.

– Звичайно, кожен регіон має свої відмінності. Це прослідковується у колориті вишивки, в кольоровій гамі. Наприклад, для Полтавського регіону характерна вишивка білими нитками, але не тільки, це переважно. Поділля характеризується чорною вишивкою, Полісся - червоною, карпатський такою поліхромною вишивкою, де багато кольорів трапляється в одному виробі.

І крій, звичайно, це уставковий чи безуставковий рукав, потім кріплення рукава до стану сорочки, тобто пришивається до ниви чи до підткання, додільна сорочка. Все це вказує нам на регіональну приналежність її чи іншої сорочки.

– А яка різниця між жіночими, чоловічими або дитячими вишиванками була?

– Крім чоловічої та жіночої сорочки різний. Чоловічі здебільшого були тунікоподібні, вони інакше кроїлися, ніж уставкові жіночі сорочки. Відповідно розміщення орнаментів, якщо, наприклад, на жіночих сорочках акцент робився на плечовій частині та на лівій, то на чоловічих сорочках оздоблювали комір, манжети й на кінець сорочки.

Сорочка, фартух і крайка з неіснуючого нині села Хоромне Чорнобильського району Київської області (фото: instagram.com/volodymyr_shchybria)

– Як ви думаєте, чому ми все ще надаємо значення цим символам, якщо насправді вони цього не мають?

– Просто довкола цього дуже багато існує різноманітних міфів. Завжди сенсація і скандал викликає більше інтересу, ніж просто якісь очевидні речі. Тому це міфи, якими оповита наша традиційна культура, вони із року в рік воно є в цьому.

– Як вишиті сорочки використовували на різних обрядах?

– У більшості регіонів України на весілля повинні були бути нові сорочки. Тобто зіткані та вишиті якраз для весільного обряду. Часто їх зберігали протягом всього життя і потім ховали людей в тих же сорочках. Тобто їх носили, але дуже бережливо, щоб не знищити, а зберегти.

Досить часто чув в експедиціях Україною, що дівчата, коли виходили заміж, казали: "Сорочка шлюбна є, значить тримаю на своє друге "весілля". Але друге "весілля" - це вже поховання.

– Чи правда, що сорочки з трояндами раніше могла носити дівчина, яка ще не заміжня?

– Усі давні орнаменти були геометричними. До середини 19 століття квіточок не вишивали з ниток. Потім з'являється "брокарівська" вишивка. Вона витісняє давню геометричну в багатьох районах.

Те, що ви кажете, справді гуляє в мережі, але це чиясь фантазія.

Дві поліські сорочки "риззю" та "заволоканнєм". Належали одній особі та походять з Володимирецького району Рівненської області, Полісся (фото: instagram.com/volodymyr_shchybria)

– Як змінився наш національний одяг на таке більш масове виробництво? Особливо мене цікавить, як на це вплинула радянська політика.

– Раніше це був дуже трудомісткий процес. Наприклад, виготовити полотно, займає майже рік. Тобто посіяти коноплі або льон весною і лише на наступну весну буде полотно, адже поки вони виростуть, ці коноплі, їх треба зрізати, вирвати, вимочити в річці, поламати, потерти, вибити, почесати, попрясти, поткати. А вже аж потім можна шити одяг.

Звичайно, що доступність сорочок тканин спростила людям життя, відповідно не потрібно було власноруч створювати тканину. Також розвиток фабрик легкої промисловості в багатьох процесах не сприяв традиційному стилю.

На заміну вишитим сорочкам приходять уже такі стилізовані блузи, які тепер називаються вишиванками.

– Як нам сьогодні розрізнити, що вишиванка, а що - вишита сорочка? Чи в нас вишитих сорочок вже взагалі немає?

– Я взагалі слово "вишиванка" не сприймаю. Воно для мене такого забарвлення, яке знецінює вишиту сорочку. Тобто є на сьогодні, сорочки вишиті або вишиванки, якщо хочете, оздоблені традиційними орнаментами, які передають якісь географічні особливості.

А є, звичайно, китайський одяг, який виконаний у народному стилі. В останні роки також багато з'являється майстрів, які створюють сучасні вишивки, спираючися на ті давні музейні зразки або приватні колекції.

– А як ви загалом ставитеся до таких сучасних дизайнерських рішень вишивок на сорочках?

– Позитивно ставлюся, абсолютно. Тут, знаєте, питання смаку. Якщо в дизайнера є смак і історія, щось цікаве, то, звичайно, це дуже добре.

– Як вважаєте, чи можна купувати вишиті сорочки на Aliexpress? Чи варто їх носити українцям?

– Майстрів, де можна це все знайти, багато. Причому машинна вишивка в останні роки розвинула значно креативніші вироби є, тому не варто на AliExpress шукати такого одягу.

– Як вам здається, в якому світлі зараз виступає вишиванка в нашій країні? Це щось більш консервативне чи вона все-таки виходить на перший план у позитивному світлі?

– Мабуть, все-таки виходить на перший план в позитивному світлі, адже це, окрім того, що просто красиві речі, то для багатьох людей - це приналежність. Тобто маю на увазі не національну приналежність. Тут інше, про глобальне явище, про Україну та українство в цілому.

Традиційний український стрій Херсонщини (фото: instagram.com/volodymyr_shchybria)

– А що думаєте про День вишиванки як про свято? Воно потрібне, воно не "шароварне"?

– З одного боку ми йдемо до традиції, а з одного боку є й негативний момент. Особливо, я знаю, у державних в структурах людей просто змушують одягати вишиванки. А це звичайно не працює на те, щоб люди його любили, і тут не може бути примирення. Це має бути добровільно, по-перше.

По-друге, мені здається, що в державі задається такий належний тон. Люди все-таки прагнуть чогось цікавішого, красивішого. І оці роки, особливо під час вторгнення, звичайно цей одяг виріс в очах людей і в якісних показниках, мені здається, що ми пішли вперед. Порівняно навіть з 10 років тому, то різниця велика.

– Як насправді носили вишиті сорочки в давнину: лише на свята чи в будні також?

– Раніше сорочки ділилися на буденні та святкові. Святкові сорочки не були в значній кількості. Буденною була та сорочка, яку одягали до роботи.

Питання з такими етнічними мотивами, які не є святковими, а підходять до носіння в будь-який день, є таким креативним. Тобто, в принципі, сьогодні, зважаючи на плин часу, ми можемо носити вишиті сорочки й у повсякденності, і на свято, але за бажанням його розмежувати цей одяг.

– Яка різниця між українськими вишитими сорочками та російськими, білоруськими? Чому це не одне й те саме?

– Тут дуже важко відповісти. Вишитий одяг є на всіх континентах світу. Біля України, звичайно, всі країни мали вишиті сорочки, особливо та сама Румунія. Чи відрізняються у країнах сорочки від вишивок українських сорочок? Так, відрізняються.

Однак цю різницю складно відстежити та пояснити. Наприклад, такий крій, як у косоворотки, він не власне російський. Він також притаманний для України, прийшов зі Сходу. У білорусів і поляків також є такий крій.

Просто він прийшов на зміну традиційному крої вишитих сорочок, які були популярні до війни у XIX столітті.

Сорочка з Бучацького району Тернопільської області. Вишивка вовняними нитками на домотканому конопляному полотні (фото: instagram.com/volodymyr_shchybria)

– Якщо вишиті сорочки притаманні майже всім країнам світу, особливо тим, що навколо України, тоді в чому унікальність наших?

– Унікальними я їх називати не буду, адже вишиті сорочки є в більшості народів світу. Єдине, що для нас вишитий одяг став більше, ніж просто одягом. Цей одяг став маркером нашої ідентичності, і ми його дуже часто трактуємо на сьогодні як зв'язок з Україною.

Тобто це вигляд нашої приналежності до цієї землі, до цієї держави. В інших країнах таке явище не прослідковується. Якщо воно і є, то воно там поодиноке, а в нас це явище масове.

Також унікальність у розвиткові. У сучасних умовах вишиті сорочки постійно змінюються, ускладнюється, якісь нові рішення прослідковуються, дизайнери працюють. Тобто тут активніший масовий процес, аніж це відбувається в інших країнах.

Хоча в Європі національний одяг також виводять на новий рівень. Але, наприклад, баварці, в яких більш консервативна ментальність, вони відтворюють точні копії. Але більш такі кітчові версії створюють для різних фестивалів і подій.